Цегельний завод ПП "Люкс"

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЦТВА ЦЕГЛИ КЕРАМІЧНОЇ РЯДОВОЇ ПОВНОТІЛОЇ

Лобачівсьий цегельний завод ПП “Лобачівка Люкс” виробляє цеглу керамічну рядову повнотілу. Проектна потужність 3 млн. штук цегли за рік. Розташований завод на східній околиці с. Лобачівка Горохівського району. Відстань до залізничної станції Мар’янівка (Горохів) – 25км. Поруч з заводом проходить асфальтована дорога Горохів-Берестечко. Підприємство круглорічної дії, складається з трьох переробок: формовки, сушки і випалу. Формовка працює в одну зміну, сушка і випал – в дві.

Проектна потужність по переробках:

формовка - 4,8 млн. штук за рік
сушка - 4,8 млн. штук за рік
випал - 4,5 млн. штук за рік
Сушка цегли проводиться в шести тунельних сушилах. Випал в кільцевій печі.
На заводі цегла виробляється методом пластичного формування. Сировиною для неї є суглинки місцевого родовища, розташовані біля заводу.
Електроенергією підприємство постачається від заводської ТП потужністю 400 кВт.
Водопостачання для господарсько-побутових потреб надходить від заводської артсвердловини.
Виробіток теплоенергії здійснюється від котельні заводу.
Нормативні технологічні втрати при виробництві цегли складають:
в сушці - 2,48 % ;
у випалі - 2,45 % .

Технологічні втрати цегли-сирцю після сушки в об’ємі 0,6-0,7 тис. мі в рік повторно використовується як сировина для виробництва цегли.
Технологічні втрати при випалі виходять у вигляді цегли-половняку та щебеню в об’ємі 0,63-0,7 тис. мі в рік. Реалізовується споживачам і використовується для власних потреб.

Номенклатура продукції.

Опис процесу виробництва цегли.

Розробка глини в заводському кар’єрі здійснюється згідно плану гірничих робіт. Добування глиняної сировини проводиться після видалення непридатного для виробництва шару. Який складається з ґрунтово-рослинного шару, верхньої частини пісних суглинків і глинистих пісків.
Ґрунтово-рослинний шар видаляється бульдозером і зберігається в буртах для наступного використання його при рекультивації.
Решта непридатних для виробництва цегли порід переміщаються бульдозером у відвали, розташовані у виробничому просторі, з таким розрахунком, щоб не ускладнювати роботу кар’єру в майбутньому.
На зимовий період підготовлена до розробки ділянка кар’єру утеплюється шаром розпушеної глини, товщина цього шару в середньому 1,0 м з розрахунку глибини промерзання суглинків у даній місцевості.
Розробка кар’єру проводиться екскаватором. Добута глиниста сировина транспортується автомашинами безпосередньо в приймальний бункер ящичного живлювача, який укомплектований глинорозпушувачем.
Стрічковим транспортером глиниста сировина з ящичного живлювача проходить через електромагнітний сепаратор, а тоді подається для виділення твердих включень і первинного подрібнення в каменевидаляючі вальці.
Для остаточного подрібнення і часткового перетирання сировина подається на вальці тонкого помелу.
Вугільний пил поставляється автомашинами з Червоноградських шахт і зберігається на складі добавок під покриттям. Зі складу вугільний пил стрічковим транспортером поступає в бункер запасу, з якого при допомозі тарілчастого живлювача і стрічкового транспортера подається на основний транспортер до суглинків. Далі разом із суглинками вугільний пил поступає в двох вальний змішувач з паро зволоженням. Перемішана і зволожена глина подається на прес.
Брус, який виходить з мундштука преса, подається до різального напівавтомата. Тут проходить розрізання бруса на цеглини. Перед відбором цегли з транспортера проводиться її вибраковка. Відходи при формуванні знову транспортером подаються в двох вальний змішувач, а якісна цегла-сирець вкладається на рамки сушильних вагонок.
Вагонки з цеглою-сирцем вручну подаються з поворотного круга на електропередавальний візок і транспортуються до тунельних сушил. Зштовхування вагонок в сушила проводиться механічним штовханням.
Сушка цегли в тунельних сушилах, які працюють за принципом протитечії, проводиться газами. Що утворюються та виділяються при випалі і подаються вентилятором з кільцевої печі, а також палиться дві підтопки для сушки сирцю. Відвід теплоносія після сушки проводиться в атмосферу вентилятором.
Після сушки вагонки з цеглою-сирцем електропередавальним візком подаються на садку до кільцевої печі. Із сушильних вагонеток цегла-сирець транспортерами подається в кільцеву піч. Садка цегли в кільцевій печі проводиться вручну. При відборі цегли-сирцю з сушильних вагонеток проводиться її вибраковка. Неякісна цегла-сирець складається на майданчику біля печі. А звідти автотранспортером вивозиться в глинозапасник для повторної переробки.
Звільнені після садки сушильні вагонки з рамками вручну подаються на бігову колію і далі до пресу під загрузку.
Паливом для випалу цегли служить вугілля.
Відбір димових газів та подача теплоносія на сушку здійснюється при допомозі вентиляторів.
Вивантаження з печі цегли проводиться вручну та при допомозі електрокар вивозиться на склад готової продукції. Тут проводиться вибраковка випаленої цегли та укладка її на піддони, які автонавантажувачем подаються на склад готової продукції. Щебінь після вибраковки проводиться автонавантажувачем.
Завантаження готової продукції здійснюється автонавантажувачем на транспорт споживача.

Характеристика застосованих матеріалів

Сировиною для виробництва цегли керамічної рядової повнотілої є суглинки Лобачівського родовища та вугільний пил з Червоноградських шахт.

Характеристика родовища суглинків

Зведений геологічний розріз родовища виглядає наступним чином:
1. Ґрунтово-рослинний шар – 0,5 - 0,7 м;
2. Суглинки жовті, сірувато-жовті, пісні – 1,5 - 2,0 м;
3. Суглинки бурувато-жовті, бурі, сірі, щільні – 3,5 - 5,0 м;
4. Суглинки з уламками крейди – 1,0 - 1,5 м;
5. Глина з уламками крейди – 2,0 - 3,0 м.
Для виробництва керамічної цегли застосовуються суглинки 2-го і 3-го шарів. Які після зняття непридатного для виробництва шару ґрунтово-рослинного і частини пісних суглинків другого шару розробляють в один уступ.